“Я напряму дотична до інклюзії, безбарʼєрності і містобудівних досліджень. У нас зараз відкрита в університеті науково-дослідна тема про безбар’єрність та універсальний дизайн в умовах відбудови України. Ми всім колективом кафедри повністю занурюємося в проблему і аналізуємо, які рішення приймає держава і на яких рівнях. Наразі часто здійснюється робота на мікрорівнях, наприклад, встановити пандус, або на макрорівні – розробка стратегії безбарʼєрності, а середина, щось між цим і цим, значно просідає в науковому плані. Тому ми хочемо заповнити саме цю нішу, запропонувавши дієві рішення.”
Тетяна Павленко
кандидат архітектури, доцент, в.о. завідувача кафедри «Дизайн» НУ «Запорізька політехніка», доцент кафедри «Дизайн»
Більша частина наукової роботи невидима для того, хто буде споживати наукові результати. Люди бачать опубліковані статті і результати на конференціях, але сама підготовка і сама наука, як процес генерації думок, взагалі максимально скритий. Знання накопичуються, а ідея народжується, як результат процесів роздумів, що відбуваються в фоновому режимі постійно.
Голос науковиць має звучати гучніше в прийнятті рішень
Саме для прийняття рішення голос повинен, по-перше, бути там, де вони (ці рішення) приймаються. Але наша наука, якраз результати її напрацювання, дають можливість донести напряму всім учасникам процесу, як на вищому рівні, так і на муніципальному, що це важливо. Ми намагаємось рухатися в сторону напрацювань стратегії безбарʼєрності, а – коли матимемо результати, на основі яких сформуємо рекомендації, зміни ДБНів (ред. державні будівельні норми) та інші пропозиції до змін нормативних, будівельних, – то ми обовʼязково будемо їх надавати.
Що допомагає від вигорання
Це, по-перше, сон нормальний. Звичайно, наші реалії не спонукають до цього. Також чітка межа, коли закінчується робота і починається відпочинок, ця розмежованість дає можливість відпочивати морально.
Гендерний профіль в темі безбарʼєрності
У нас ситуація така, що зараз більше жінок, ніж чоловіків, можуть займатися наукою. З об’єктивних на це причин. Тому, дійсно, є така тенденція, що у нас жінки в науці сьогодні стають рушіями багатьох наукових процесів . Я не бачила конкретної залежності того, що саме жінки особливо зацікавлені в цій темі, ніж чоловіки. Мабуть спрага до науки залежить від оточуючого середовища та надихаючих тебе людей.
Людина або спільнота, що визначила шлях у науці
Мабуть одну спільноту або одну людину я не можу виділити, тобто до того, ким я є зараз, я так кажу, “винуваті” багато людей. Музою усього наукового шляху був і є мій чоловік. Це опора, підтримка і максимальна віра в мій успіх. На початку це було зародження бажання займатися саме наукою після того, як я на магістратурі поїхала в Тернопіль на міжнародний конкурс від нашого університету. Там я побачила, як працюють люди, мене надихнуло, як можна думку візуалізувати через інфографіку. Приїхавши після конкурсу, я одразу пішла до потенційного на той час мого наукового керівника і сказала: “Я хочу поступати в аспірантуру, що для цього потрібно?”. Моя робота була пов’язана з агрорекреаційними екопоселеннями, тобто функціонально-планувальну організацію Полтавської області. Ми безпосередньо досліджували невеличкі такі поселення, які займаються агро-екологічною і сільськогосподарською діяльністю, як це організовується планувально, які особливості мають, тому що від звичайного населеного пункту багато чим відрізняються. Екологічна складова дуже вагома, треба зважати багато на потенційний розвиток системи, щоб ця система була сталою. Я захистилася, отримала кандидатську ступінь і, в принципі, це розкрило мені двері на ширші царини досліджень.
Про особливі наукові перемоги
Науковою перемогою для мене є в цілому наш університет, який дає освіту в часи війни і продовжує при цьому займатися наукою дуже плодотворно. Не зменшуючи оберти, а тільки збільшуючи, тому що нам для того, щоб стояти на місці, треба бігти. Колектив дійсно в цьому напрямку переможець.
Про поняття інклюзії і безбарʼєрності
Інклюзія та безбарʼєрність – це не тільки про маломобільні групи населення і людей з інвалідністю, Інклюзія та безбарʼєрність – це про всіх абсолютно людей. Люди з усіма можливостями і вразливостями мають право і повинні мати змогу отримувати усі блага цивілізації незалежно від фізичних та ментальних особливостей.
Застарілі стереотипи про жінок у науці
Мабуть застарілим стереотипом є те, що жінка може тільки народжувати і виховувати дітей. Ми якраз розвінчуємо цей міф.
Порада дівчатам, які роздумують чи йти в науку
Потрібно собі задати питання: “Як я хочу допомагати людям? ”, “Що глобального я можу цим змінити?”. І йти в науку, якщо є відповіді на ці питання. Тому що практичні речі часто працюють на мікрорівні, а наукові – можуть і будуть змінювати “систему”.