Проблеми та потреби молоді Запоріжжя: візійний документ для розвитку молодіжної політики

На початку 2025 року ми спільно з ГО “СТЕП” та за підтримки КУ “Інститут розвитку міста Запоріжжя”, провели аналіз проблем, викликів та бажань молоді міста, і хочемо ним поділитись із тими, хто планує просувати зміни! Робота відбулася в межах проєкту ініційованого ЮНІСЕФ.

Чому це важливо?

Запорізька область стала одним із регіонів, звідки після повномасштабного вторгнення виїхала найбільша кількість українців, особливо молоді. За даними Державної служби статистики, у 2022 році в області проживало близько 380 000 молодих людей віком 14-35 років. Виявлення їхніх проблем і потреб є ключовим для розробки програм підтримки, запобігання відтоку кадрів та створення умов, де молодь може розвиватися і ставати лідерами післявоєнного відновлення регіону.

Цей документ стане в нагоді тим, що планує втілювати проєкти із залученням молоді. Зокрема, і в межах конкурсу Мініініціатив!

Як проводилось дослідження?

Дослідження включало три основні компоненти:

1. Опитування на платформі U-Report (вересень-грудень 2024): верифіковано 1034 анкети молодих жителів міста різних вікових категорій
2. Форум “Ідеятон” (14 січня 2025): мозковий штурм за участю 103 осіб
3. “Молодіжні кав’ярні” (січень 2025): серія зустрічей у форматі світового кафе, які залучили 45 представників молоді

Коротко про отримані результати:

Серед найбільш непривабливих сфер життя в Запоріжжі молодь відзначила:

• Недостатність зон відпочинку та можливостей для активного дозвілля (48,2%)
• Обмежені можливості для кар’єрного зростання та підприємництва (37,6%)
• Недостатня інклюзивність та безбар’єрність міста (35,6%)
• Відсутність комфортних та безкоштовних громадських просторів (32,8%)
• Незадовільний стан архітектури та культурних пам’яток (24,8%)

При цьому 51,2% опитаних думають про переїзд з міста або вже мають такі плани. Водночас, більшість молоді (близько 68%) планує після завершення війни залишатися в Україні.

Проблеми, виявлені на форумі “Ідеятон” та “Молодіжних кав’ярнях”

1. Низька соціалізація молоді різних вікових груп через дистанційне навчання під час пандемії та війни
2. Труднощі з першим працевлаштуванням: відсутність досвіду, ейджизм роботодавців, низька профорієнтація
3. Недостатня кількість просторів для розвитку та дозвілля
4. Низька залученість у громадське життя міста
5. Психоемоційні проблеми, пов’язані з війною
6. Обмежений доступ до сучасних технологій для навчання та роботи
7. Недостатня інтеграція людей з інвалідністю в суспільство
8. Низький рівень фінансової грамотності молоді 14-20 років
9. Обмежені можливості розвитку в професійному спорті

І рекомендації для розвитку молодіжної політики!

Для громадських організацій та ініціативних груп:

1. Підтримувати розвиток громадянського суспільства через волонтерські, соціальні та культурні проєкти
2. Створювати програми для розвитку молодіжних лідерів через неформальну освіту
3. Ініціювати платформи для розвитку креативних спільнот і стартап-середовища
4. Розробляти програми стажувань і працевлаштування “Перше місце роботи”
5. Заохочувати молодь до підприємницької діяльності через бізнес-акселератори
6. Впроваджувати принципи нульової терпимості до дискримінації у проєкти та ініціативи
7. Інформувати про можливості громадської участі всіма доступними каналами